Півзахисник ФК "Миколаїв" Роман Попов відповів на питання клубної пресслужби

- Минулий рік був для мене одним з найважчих, - зізнається 25-річний гравець. - Практично весь сезон мене переслідували пошкодження, через які я не зіграв навіть 50% ігор. Травми і карантин заважали зосередитися на футболі, тому 2020 не можу занести собі в актив. Насправді я дуже радий, що він нарешті закінчився, і, сподіваюся, що в майбутньому такого не повториться. Щодо того як пройшов цей рік для МФК «Миколаїв», я вважаю, ми демонстрували хорошу гру. Команда прогресує, це видно. На мою думку, ми втратили багато очок, там, де не мали цього робити. Команда зараз перебуває в хорошій формі, по грі мали знаходитися в трійці призерів. Команді цей рік точно можна занести в актив.

Період в "Чорноморці"

- Я пройшов з одеситами збори, але перед вильотом до Туреччини отримав травму і лікувався приблизно півтора місяця. Коли відновився, в Україні ввели карантин у зв'язку з пандемією. У складі «Чорноморця» я провів лише 10-15 тренувань. Не зрозуміло як би все склалося, якби не ввели ці обмеження. Моєму поверненню до Миколаєва посприяло те, що це моє рідне місто, я в ньому виріс, тут я вперше вийшов на футбольне поле як професіональний гравець.

Важливе рішення

- Хочеться довести самому собі і людям, які сумніваються в тому, що «Миколаїв» може грати в УПЛ. Тому хочеться довести їм це, і коли я закінчу свою кар'єру, я хочу щоб люди пишалися тим, що їх рідна команда грає в Прем'єр-Лізі! Було б приємно залишити після себе теплі спогади. Я для себе вирішив: «Чому я маю кудись їхати? Якщо я хороший футболіст - маю зараз тут це довести». Умови в команді зараз дуже хороші, у нас є все для реалізації поставлених завдань.

Відпустка

- Хлопці зараз відпочивають, набираються сил перед відновленням тренувального процесу. Спілкуюся з друзями, вони мені надсилають фотографії - хтось займається в тренажерному залі, хтось вважає краще бігати. У мене відпустки практично не було. Коли команда пішла у відпустку, буквально за тиждень я почав займатися в нашому реабілітаційному центрі, який побудував Сергій Кантор для футболістів і для всіх, хто відновлюється після травм.

Щодня у мене було по два тренування, які тривали по три години. Можна сказати, що два тижні я жив на базі, тільки ночувати приходив додому. Після цього тренери дали мені індивідуальний план занять, по якому я тренувався також кожен день. На тиждень ми з'їздили з моєю дружиною в гості до її родичів, можна сказати, відпочивав тільки тиждень. Зараз моя мета - якомога швидше повністю відновитися і бути готовим до зборів.

Рівень Першої ліги

- Перша ліга зараз практично рівна - я не можу сказати, що одна команда сильніша, а інша - слабша. Щодо УПЛ, звичайно перша шістка команд на досить високому рівні грає. Якщо порівнювати лідерів Першої ліги з командами другої шістки, то різниця не така значна, але все ж команди там трохи сильніше. Що б не говорили, УПЛ - це трохи інший рівень гри. Коли ти знаєш, що в тебе є ігри з такими грандами як «Шахтар», «Динамо», «Зоря» і так далі, ти трохи по-іншому себе налаштовуєш.

Зараз три команди виходять до УПЛ, і однозначно вони посилюватимуться на еліту. Я вважаю, без посилення там будь-кому команді нічого робити.

Пам'ятний матч осені

- Я не можу виділити якийсь один матч. Для мене і для команди всі були важливими. З останніх ігор - гра з «Вересом», коли ми зіграли вдома 0:0. Хотілося обіграти цю команду, помстившись таким чином за Кубок України, коли на 88 хвилині пропустили гол і вилетіли з розіграшу. Це було образливо. Ми дуже сильно налаштовувалися на ту гру, але на жаль, не змогли виграти.

Власна оцінка

- Зараз я граю на новій для мене позиції лівого півзахисника. Востаннє на цій позиції в офіційних іграх я грав ще за запорізький «Металург». Протягом останніх двох років здебільшого грав на позиції правого захисника. Не можу сказати, що в якихось окремих матчах я вважав себе найкращим гравцем, як мене визнавали вболівальники на офсайті клубу. По-перше, я відновлювався після травм, які супроводжували мене весь рік. Було так, що відновлююся, граю одну-дві гри, відчуваю як набираю оптимальну форму, але знову травмуюся. Я знаю свої можливості: коли в хорошій формі, то можу грати набагато краще. Найголовніше для мене - щоб не було травм.

Побажання вболівальникам

- Найголовніше що я хочу побажати нашим уболівальникам - щоб нарешті закінчилася пандемія коронавируса, і їх пустили на стадіон. Своєю підтримкою за екраном своїх моніторів вони цього заслужили. Без уболівальників ця гра не так цікава, нам обов'язково потрібна ваша підтримка. Команді я хочу побажати, щоб ми не втрачали очки і вигравали матч за матчем - це наша головна мета і завдання. Собі я б побажав би здоров'я, хотілося б у цьому році обійтися без травм і ще більше радувати наших уболівальників своєю грою.

Пресслужба ПФЛ за матеріалами mfc.mk.ua

Comments: