Голкіпер «Колоса» описує специфіку літніх зборів, особливості дій воротарів у Першій лізі та перипетії своєї кар’єри

— Антоне, триває підготовка до історичного для ковалівців сезону. Руслан Костишин уже сказав нам, що теперішні тренування відрізняються від, наприклад, зимових чи минулорічних. Як відчувають це на собі футболісти?

— Справді, зміни є: обсяг вправ не змінився, але зросла їхня інтенсивність. На перших порах, коли почалися збори, було складно. Проте з часом ми звикли, така у нас робота. Думаю, ближче до старту сезону навантаження зменшаться.

— Очевидно, серед причин складного початку зборів — червнева спека…

— Так, температура внесла корективи в тренувальний процес. Однак, повторюю, така у футболістів робота. Звикнули швидко.

— Минулого сезону Ви були абсолютно основним у складі «Колоса», втім, у літній спарингах чергуєте місце у воротах із Сіталом та Волинцем. Готові до такої конкуренції?

— Мабуть, конкуренція ще ніколи не заважала. Працюючи в трьох, будемо рости в професійному плані, прогресувати.

— Упродовж воротарської теми: чи відрізняються голкіпери Першої ліги й УПЛ? Мова не про рівень гри, а стиль.

— У принципі, голкіпери всюди однакові, бо у нас завдання спільне — не пропустити. Тут більше специфіка загальнокомандної гри: в першому дивізіоні більшість колективів дотримується «вертикального» футболу («Колос» — один із небагатьох винятків), а в УПЛ навпаки — зазвичай грають через коротких пас. Зрозуміло, що це позначається на роботі кіпера.

— Сьогодні загальною вимогою до представників Вашого амплуа є вміння грати ногами. Наскільки акцентується цей елемент на тренуваннях кіперів «Колоса»?

— Дуже уважно ставимося до цього: наставник воротарів В’ячеслав Сергійович Кернозенко приділяє даному елементу велику увагу. Багато працюємо ногами з м’ячем — не набагато менше, ніж традиційно руками.

— Невдовзі відбудеться дебют в УПЛ не тільки клубу з Ковалівки, а й Ваш. Раніше Ви двічі підходили близько до участі в елітному дивізіоні, виступаючи за донецький «Металург» і «Говерлу». Чому тоді не вийшло дебютувати?

— Значить, не допрацював, не скористався шансами. Хоча мені їх давали там і там. Так, у «Металурзі» були сильні й старші конкуренти — Дишленкович, Воробйов, Паньків, Бандура, я ж був юним футболістом; із другого боку, мене постійно залучали до тренувань основної команди, тобто бачили в мені перспективу. В «Говерлі» теж давали можливості розкритись, я виступав у кубкових матчах, однак, мабуть, не переконав тренерів. Іще раз скажу: я десь не допрацьовував.

— Вочевидь, клубу, який уперше виступатиме в найвищому дивізіоні, непросто визначити мету на сезон. Але все ж: за внутрішнім відчуттям, на що здатна Ваша команда в еліті?

— Складно відповісти… Ми хочемо перемагати й загалом — закріпитися в УПЛ. А як вийде, покаже час.