Екс-динамівець, футбольний експерт Віктор Леоненко прокоментував для 1927.kiev.ua перемогу збірної України U-20 у фіналі юнацького чемпіонату світу над однолітками із Південної Кореї.


— Я радію перемозі, які вся країна, але це не крок, а лише півкроку, щоб продовжити свою кар'єру. В нас були вже чемпіони Європи, але мало хто згадає тих, хто вигравав.

Хтось може зазнатися, щонайменше. За цим повинні стежити тренери. В житті футболістів розпочинається важкий період. Перемогу забудуть, а хтось може на цьому зупинитися.

Я вітаю тренерський склад юнацької збірної із перемогою і гравців. Вони прославили всю Україну. Але гравцям зараз не можна «розслабляти булки», якщо вони хочуть бути футболістами. Коли стаєш кращим, в наступному сезоні вимоги не понижуються і хтось цього може не витримати. Багато хто на цьому може й зупинитися. Чому стали серйозними футболістами Безсонов, Баль, Блохін, Беженар? Бо вони приїжджали після чемпіонату світу і ейфорії та «розслабону» не було. Тому вони й заграли. А якщо в наших юнаків зараз підуть тату, гельок в голову, хі-хі-ха-ха, то й доводити щось не буде кому. Я все розумію, святкувати можна, навіть нехай нап'ються, але вже найближчим часом вони повинні підтвердити, що є серйозними футболістами. Дивлюся далі і розумію, що такі моральні і фізичні навантаження не кожен витримає. Далі нове життя і воно дуже складне.

— Кому із юнаків, які виступали за U-20, Олександр Хацкевич дасть шанс на зборах?

— Не люблю вгадувати. Нехай мій друг Олександр Хацкевич «ламає собі голову» - хто поїде, а хто - ні. Це двадцятирічні хлопці. Одна справа грати між собою, з однолітками, інша - з чоловіками. Кого Олександр Миколайович візьме - той і буде. Це на його совісті і йому краще видно.