Георгій Цітаішвілі народився в Ізраїлі – в сім’ї грузинського форварда Климентія Цітаішвілі, який там грав.

А ще – в Грузії, Росії та Кіпрі. Саме на острові вiн здобув найвищій результат – чемпіонство з «Анортосісом» з Фамагусти.

В 11 років нинішній хавбек «Динамо» навіть їздив на перегляд в «Барселону». І був прийнятий. Один нюанс – гравцям такого віку не дозволяли жити в Ла Масії. Батько ще продовжував кар’єру, тому довелося шукати інші варіанти. Грузинський тренер Темурі Кецбая – порадив київський клуб, там все склалося. Спочатку в Цітаішвілі були проблеми: «Я погано знав мову. Якось хлопці навчили мене нецензурним словам, але те, що вони «погані», мені ніхто не сказав. Тому я часто їх вживав у вітаннях або просто в розмові... Люди дуже сердилися і думали, що я ненормальний. Я ж не розумів, звідки така реакція».

За першу команду «Динамо» Гіо дебютував у фіналі Кубка-2018 – вийшов на кілька хвилин в кінці. З того часу отримував лише епізодичні можливості. І то – після підписання першого професійного контракту (на 5 років). Ситуація з контрактом – окрема історія. В листопаді 2018-го Цітаішвілі зник з заявки команди на сезону і видалив акаунти в соцмережах. Ходили чутки про перехід в «Шахтар» і бажання збільшити зарплату в 5 разів. Через кілька днів «Динамо» оголосило про продовження контракту.

«Я їздив додому на кілька днів за сімейними обставинами, щоб провідати дідуся. Видалив аккаунти в соцмережах, тому що розумів – мені писатимуть. Як тільки повернувся до Києва, відразу прибув в клубний офіс «Динамо» до Ігоря Суркіса, щоб продовжити контракт. Питання про перехід в інший клуб – «Шахтар», «Зеніт» або «Аякс» – навіть не розглядалося, тому що в душі у мене тільки «Динамо»», – розповів тоді футболіст.

А ще Цітаішвілі святував забиті м’ячі, прикладаючи руку до голови – як військовий. Більшість побачила в цьому святкування Артема Дзюби. Футболіст спростовував: «У Дениса Попова тато дуже строгий, він був прапорщиком. Коли я був у нього вдома, він нас усіх піднімав і я завжди так робив. Перед матчем зі збірною Франції на юнацькому Євро він набрав і сказав, що якщо ви заб’єте гол, зробіть так. Ми зробили це».

Цікавий момент – Георгій не має наміру виступати за дорослу збірну України. Можливо, чемпіонат світу в Польщі – останній для нього в синьо-жовтих кольорах. «Я хотів би грати в збірній Грузії. Скажу більше, моя мета – поговорити конкретно на цю тему, тоді я вирішу, що буде краще для мене. Мій батько говорив зі мною на цю тему. Моя мета – грати в збірній Грузії, я не хочу грати в молодіжному складі. Якщо мною зацікавляться, я подумаю над цим і прийму рішення», – говорив він у грудні 2018-го.