Старков Володимир Альфредович
03.01.1949. Уфа. - 10.05.2013. Луганськ.
нап."Будівельник" Уфа
67 "Будівельник" Уфа 7 1
68 "Будівельник" Уфа 37 8
69 Вл ЦСКА Москва-дубль
70 Вл ЦСКА Москва 3 0
71 Вл "Зоря" Ворошиловград 19 3
72 Вл "Зоря" Ворошиловград 15 3
73 Вл "Зоря" Ворошиловград 5 1
"Хімік" Сєверодонецьк 5
74 "Динамо" Целіноград 2
75 "Целінник" Целіноград 7
76 "Целінник" Целіноград 8
77 "Целінник" Целіноград 4
78 "Шахтар" Горлівка 18 1
79 "Торпедо" Луцьк 33 14
80
81
82 Ам "Сокіл" Ровеньки 11 4

«Долари у футбольній гетрі»

 

Як відомо, луцька команда, представляючи прикордонну область, щороку проводила товариські матчі з польськими колективами прикордонних воєводств, раз або два виїжджаючи за кордон і приймаючи візити-відповіді у Луцьку. Власне кажучи, можливість виїзду навіть у країну соцтабору вважалася вагомим «козирем» для гравців, котрі вирішували прийняти запрошення пограти у Луцьку. Звичайно, за умов дефіциту, із закордонних вояжів усі намагалися привезти якомога більше цікавих товарів. Для футболістів такими були джинси, фірмовий спортивний одяг тощо. Єдиною проблемою було те, що при виїзді дозволяли обмінювати на злоті невелику, часто, суто символічну суму грошей і усі спортивні делегації Волині під час виїздів винаходили різноманітні способи переміщення радянських карбованців, які в Польщі обмінювали без проблем та запитань. Гроші ховали у тюбики із зубною пастою або піною для гоління, а інколи й просто клали в кишеню, сподіваючись, що «трусити» не будуть. Митники ж з регулярною заповзятливістю «трусили» і у більшості випадків виявляли «недозволені» гроші, що, втім, не мало ніяких наслідків для винуватця, окрім конфіскації «зайвих» червінців. Взагалі, до 1979 року «найстрашнішою» пригодою, яка трапилася з луцькою футбольною командою на кордоні, була ситуація, коли у одного з гравців при поверненні з Польщі виявили кілька глянцевих журналів з оголеними дівчатами, які були спалені тут же на митниці.

Але, коли у вересні 1979 року луцьке «Торпедо» виходило на товариський матч з «Хелміанкою», у його складі не було кращого бомбардира Володимира Старкова, який у чемпіонаті на той момент встиг наколотити 14 голів. У цей час гравець перебував у камері попереднього затримання луцького СІЗО – під час перетину кордону у гравця знайшли та вилучили 500 американських доларів. Подія була насправді надзвичайною. Валюти, особливо доларів, радянські громадяни в очі не бачили і бачити не могли, бо операції з нею, в тому числі і зберігання підпадали під дію кримінального кодексу. При цьому, за значні суми валютних операцій взагалі передбачався розстріл. І тут раптом у футболіста під час «дружнього візиту» виявляють валюту.

Те, що справа добром не закінчиться, було зрозуміло усім. На команду, особливо на тренерський штаб, як відповідальний за дії футболістів, посипалися догани, перевірки та регулярні співбесіди з «компетентними органами». Володимира Старкова врятував статус чемпіона СРСР-72 і статус майстра спорту. Відтак, вирок суду для нього був досить м’який – три роки умовно (зауважимо, що й дружині футболіста «виписали» чотири роки умовно), але говорити про продовження виступів гравця у Луцьку, зрозуміло, не могло бути й мови.

 

http://fc.volyn.net